Україна переходить на зимовий час: поради лікарки, як підготуватися до зміни режиму

В останню неділю жовтня українці знову повертаються з літнього на зимовий час. Цього року дата припадає на 25 жовтня. Стрілку годинника слід посунути на одну годину назад: із 04:00 на 03:00.
Навколо традиції змінювати літній час на зимовий і навпаки давно не вщухає дискусія. 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про обчислення часу в Україні, який передбачає скасування сезонних переходів.
Закон обґрунтовували тим, що переведення годинників може негативно впливати на здоров’я, сон і працездатність людей, не забезпечує суттєвого заощадження електроенергії та змушує організм двічі на рік адаптуватися до зміни режиму. Але норма так і не набула чинності: підпису президента на документі досі немає.
Подібна ситуація і в країнах ЄС. У 2019 році Європарламент підтримав відповідну пропозицію, однак країни-члени не дійшли остаточної згоди, тому й досі годинники переводять.
У більшості європейських держав, зокрема в усіх країнах ЄС, Україні, Великій Британії, Швейцарії та Норвегії, на зимовий час переходять в останню неділю жовтня. У США та більшості регіонів Канади також практикують сезонне переведення годинників, але в деяких штатах і регіонах від нього відмовилися.
Натомість Ісландія, Росія та Білорусь, а також країни Африки та Азії не переводять годинники залежно від сезону.

Як зміна часу впливає на організм?

«Ми переводимо годинники всього на одну годину. Здавалося б, це не катастрофа. Але якщо заглибитися в суть питання, стає зрозуміло, що це серйозний стрес для організму. Те, що в природі відбувається поступово, приблизно протягом місяця, у нас відбувається всього за годину. У жовтні зміна освітленості триває близько місяця, а під час переведення годинників організм змушений різко перебудовуватися. Тому можна припустити, скільки часу йому знадобиться для адаптації. У цей період організм може почуватися не цілком синхронізованим із природними умовами», – розповідає в коментарі RFI Українською лікарка-неврологиня вищої категорії, кандидатка медичних наук, керівниця мережі медичних центрів «Головний біль» Тетяна Майкова.
Вона пояснює, що розсинхронізація полягає в тому, що в різний час доби людина отримує різну кількість сонячного випромінювання та різні його спектри, зокрема інфрачервоний і ультрафіолетовий. Зі зміною часу засинання та пробудження людина фактично опиняється в інших умовах. Адаптація до них потребує зусиль.

«Робота внутрішніх органів, нервової, гормональної та імунної систем має перебудуватися. Але організм не може зробити це просто за нашим бажанням – для цього потрібні час і енергія», – додає пані Тетяна.

За словами неврологині, у такий період людина може відчувати різні порушення в роботі організму, ставати емоційнішою, швидше втомлюватися, дратуватися або виявляти більше агресії. Також вона розповідає про реакцію людей, які працюють у когнітивній сфері. Лікарка не відкидає, що їм буде складніше правильно формулювати завдання та знаходити їхні розв’язання, що позначиться на результативності роботи.
«Після нервової системи може реагувати серцево-судинна. Тим, хто має проблеми з артеріальним тиском або серцевим ритмом, протягом цього місяця варто уважніше стежити за своїм станом і, можливо, частіше вимірювати тиск. Якщо показники виходять за межі звичних коливань, варто порадитися з лікарем, який веде пацієнта, й обговорити, як діяти в такій ситуації. Робота гормональної системи також може змінитися. Наприклад, може змінитися апетит або зміститися менструальний цикл», – розповідає пані Майкова.

Лікарка попереджає, що може стати інакшою не лише тривалість, а й структура сну.

«Найважливіший наслідок переведення годинників полягає в тому, що ми витрачатимемо більше енергії на життєдіяльність. Додаткових зусиль потребуватиме адаптація. Цей дефіцит енергії ми насамперед відчуємо емоційно», – зазначає неврологиня. За її словами, це збільшує стрес, люди швидше виснажуються.

Пані Майкова звертає увагу, що такий стрес є ще шкідливішим в умовах, у яких доводиться жити українцям через повномасштабне російське вторгнення. Уночі росіяни влаштовують обстріли, через які люди не можуть повноцінно виспатися.

«Що зараз відбувається з нашою емоційною системою? Триває п’ятий рік війни. Ми вже витратили багато сил на те, щоб жити, спати й хоч якось функціонувати в цих умовах. У цей період для виживання знадобиться ще більше зусиль», – зауважує пані Тетяна.

Як зменшити шкоду від переведення годинника?

Передусім, пояснює неврологиня, важливий сон.

«Потрібно вирішити, де ви будете спати: удома, у метро чи в іншому місці, де можна забезпечити собі повноцінний сон. На п’ятий рік війни це питання вже необхідно вирішити. І важливо організувати собі сон щоночі, а не час від часу», – зауважує вона.

Через порушення сну можуть виникнути проблеми в роботі нервової системи, які, своєю чергою, здатні вплинути на працездатність усього організму.

«Наше завдання – наскільки це можливо, стабілізувати роботу нервової системи, попри поточні умови життя», – наголошує пані Майкова.

По-друге, слід подбати про емоційний стан.

«Ви можете помітити, що стали гірше справлятися з навантаженнями, важче переносити навіть невеликі стресові ситуації, – зазначає пані Майкова. – Не завжди для розв’язання проблеми потрібні ліки. Можливо, допоможе психотерапія, але в будь-якому разі варто обговорити свій стан із лікарем. Він визначить, яка допомога вам потрібна».

По-третє, за можливості потрібно прибрати додаткові навантаження, які забирають сили.

«Я би рекомендувала відмовитися від навантажень вище середньої інтенсивності: не підіймати важкого, не займатися інтенсивними силовими тренуваннями. Краще обирати ходьбу, звичайну гімнастику без значних навантажень або плавання. Важливо, щоб фізична активність була регулярною: кілька разів на тиждень, а в ідеалі щодня», – пояснює неврологиня.
Ще один чинник, який забирає енергію, – стимулятори. Зокрема, йдеться про напої з кофеїном: каву, чай, какао та колу.

«Я би рекомендувала відмовитися від них, а також від алкоголю. Про наркотики я вже не кажу: вони забирають дуже багато сил організму», – зазначає пані Майкова.

Є рекомендації й щодо харчування. Насамперед воно має бути повноцінним, і його не слід замінювати біологічно активними добавками.

«Я би рекомендувала віддавати перевагу якомога натуральнішим продуктам. У раціоні обов’язково мають бути білки й овочі», – сказала лікарка.

Якщо робота людини дозволяє не змінювати час засинання та пробудження, це, за словами неврологині, ідеальний варіант. Вона радить не зсувати режим, а залишатися у звичному графіку.

*Цей матеріал інформаційний. Наведені поради лікарки є рекомендаційними та не замінюють індивідуальної консультації з медичним фахівцем.