Thank you!
We will contact you shortly.
«Діагноз вегетосудинна дистонія мені поставили, коли я ще навчалася у школі. І наступні 35 років я прожила з ним душу в душу. Якщо ставало погано - паморочилося в голові чи не вистачало повітря, - пояснювала собі: винні судини, бо втратили тонус. Випивала філіжанку кави - і на роботу. У найгіршому випадку йшла до лікаря, який призначав крапельниці для зміцнення судин. Щоправда, вони мало допомагали. І раптом чую: діагнозу вегетосудинна дистонія немає, а все, що я робила, було неправильно. Як лікуватися? – написала до редакції Олена Вікторівна з Києва. Цей лист став приводом для того, щоб провести пряму лінію з неврологом, керівником мережі центрів «Головний біль», кандидатом медичних наук Тетяною Майковою. Саме Тетяна Миколаївна неодноразово виступала у пресі, пояснюючи і лікарям, і пацієнтам, що ніде у світі лікарі не ставлять діагноз вегетосудинна дистонія. А тим, хто звертається зі скаргами на погані судини, в більшості випадків треба лікувати вегетативну нервову систему, яка відповідає за судинну регуляцію та роботу всіх органів. Чому не варто пити каву, чай та газовані напої? Які дослідження допоможуть визначити, чи гаразд вегетативна нервова система? Як поводитися під час різкої зміни погоди? На ці та інші запитання читачі отримали відповіді під час прямої лінії.
- Доброго дня, Тетяно Миколаївно. Турбує Валентина із Чернігова. Спека вже всіх змучила. Але зараз погода змінюється, а самопочуття від цього стало ще гіршим. Чому? Організм втомився?
- Ви маєте рацію, організм втомився, тому що будь-яке стресове навантаження вимотує. Цього року літо було аномально спекотним, і всі ми жили у постійному стресі. Не має значення, чи вважаємо ми стресом навантаження на роботі, сварки в сім'ї чи спеку. За адаптацію до будь-якого стресу відповідають ті самі системи - нервово-гормональна та імунна. Якщо вони втомлюються, загострюються хронічні захворювання серцево-судинної, нервової, травної чи інших систем. Тепер ще потрібні сили, щоби пережити зміну погоди.
- Що робити, щоб цей перехід пройшов якомога м'якше?
- Треба дотримуватися дуже простих рекомендацій. Наприклад, лягайте спати о десятій годині вечора, тому що до півночі виробляється максимальна кількість енергетичних молекул мозку – АТФ. Вдень важливо запровадити економний режим витрати енергії: уникати стресових ситуацій, відмовитись від кави, чаю, газованих напоїв. У вихідні більше відпочивайте. Не потрібно займатися у спортзалі або до знемоги грати у футбол. Краще пересидіти цей період зміни погодних умов, а потім відновити розумний режим навантажень, зокрема необхідні щоденні піші прогулянки не менше години.
– Турбує Вадим Петрович, Дніпропетровськ. Влітку я лежав у лікарні – нирки прихопили. Потрапив по «швидкій». Температура у палаті була під 35 градусів. Пацієнти майже вмирали від спеки. Як вийшов із лікарні, відчуваю, нерви треба лікувати. Не знаю, кому поскаржитися. Хіба це нормально – щоб у таку спеку навіть у післяопераційній палаті не охолоджувалося повітря?
- Ви торкнулися хворобливої проблеми. Існує Закон про охорону праці, у якому передбачається певний температурний режим у приміщеннях. І роботодавці зобов'язані його забезпечити, щоб співробітники не мали теплового удару. Інакше завдається шкоди здоров'ю працюючих людей. А що вже казати про пацієнтів лікарень. Та й лікарі опинилися у скрутному становищі: оперувати, вести прийом, приймати безпомилкові рішення в таких умовах дуже важко. Як стверджують метеорологи, у найближчі шість-сім років зими будуть надзвичайно холодними, а літо – спекотним. Це означає, що протягом року розкид температури досягне 70(!) градусів. У той час як оптимальною різницею між зимовою та літньою температурою вважається не більше 25-30 градусів. Системам, що беруть участь в адаптації організму, доведеться працювати у посиленому режимі. До цього треба бути готовим, тобто без кондиціонерів не обійтися. А вимагати, щоб керівники їх встановили, мають санепідслужби та профспілкові організації.
- Здрастуйте, дзвонить Олена з Києва. Я часто погано почуваюся: нудота, запаморочення. Мені вже 54 роки, вегетосудинною дистонією страждаю давно. До того ж я людина емоційна, трохи понервую - тиск піднімається до 150/90, потім відновлюється. Ще з'явилася проблема - в серці іноді тисне, але кардіограма в нормі. Дуже тяжко переносила спеку. Чи є якісь рекомендації для людей, як я?
- Звісно. У спеку в повітрі менше кисню (через високу температуру парціальний тиск газів знижується), порушуються пристосувальні реакції, які спрямовані на охолодження (організм випаровує більше рідини, більше відкриваються судини та посилюється теплообмін) – це вже патологічна реакція дистресу. Тому може підвищуватись тиск, в організмі посилюється напруга, згущується кров, порушуються функції всіх внутрішніх органів, у тому числі залоз внутрішньої секреції. У такій ситуації потрібно мати одну мету: знизити енерговитрати організму. Важливо правильно харчуватись, обмежити фізичні навантаження.
- Як обмежити збудливість? Я відчуваю, що вона зростає.
– Можна приймати препарати на основі трав – вони продаються в аптеці без рецепта. А якщо ситуація загострюється, то потрібно пити засоби типу валокордину, корвалолу, барбовала (близько 60 крапель) – у них є фенобарбітал, який допоможе як швидка допомога. Але систематично приймати такі препарати не можна – фенобарбітал викликає залежність і перестає працювати. Крім того, треба заспокоїтися, подумати: чи варто той чи інший привід такої реакції, яку він викликає? Відповідь, швидше за все, буде негативною.
– Це пряма лінія? Світлана із Києва. Мені 40 років. Вже давно хворію на вегетосудинну дистонію, після тривалих обстежень зрозуміла, що такого діагнозу не існує. Моя хвороба не лікується. Можете пояснити, якою є її природа?
- Постараюсь. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб, з 1998 року існують інші діагнози, які ми ставимо, коли пацієнт має прояви того, що раніше називали вегетосудинною дистонією. Зокрема, невропатологи говорять про вегетативну дисфункцію – порушення роботи мозку та нервової системи. Судини у разі особливої ролі не грають. Будь-який інфаркт чи інсульт починається з вегетативного кризу. Спочатку мозок дає команду спазмувати судини, підвищити тиск, а потім уже розвиваються ускладнення. Цього допускати не можна.
- Значить, симптоми, які мене турбують – головний біль, запаморочення, оніміння рук, ніг, втома, поганий сон, коливання тиску – це і є вегетативна дисфункція?
– Так, це прояви збудливих реакцій мозку – або підвищеної збудливості, або незбалансованої роботи гальмівних систем мозку. Дефіцит енергії не дозволяє збудливим або гальмівним системам працювати у правильному режимі.
– Мені призначали лікування, ставили крапельниці, кололи судинні препарати, вітаміни, ноотропи. Вони спочатку допомагають, але потім все повертається на свої місця. Чи є інший підхід, інше лікування?
- Крапельниця – спосіб надання швидкої допомоги. У сучасній медицині не застосовують такі крапельниці, які могли б лікувати вегетативний розлад, зате є препарати у вигляді таблеток або внутрішньом'язових ін'єкцій, які забезпечують тривалу дію на мозок. Вегетативна дисфункція може спричинити серцево-судинні порушення з коливаннями тиску, аритміями. Її проявами бувають порушення дихання (воно частішає, виникає нестача повітря), з'являються порушення секреції у шлунково-кишковому тракті, спазми (звідси рефлюкси, що супроводжуються печією, нудотою). Прискорене сечовипускання також може бути наслідком неполадок вегетативної нервової системи. Якщо цього не враховувати, пацієнтам ставлять помилкові діагнози та неправильно призначають лікування. Зазвичай пацієнти скаржаться, що у них «ніхто нічого не знаходить», бо в органах, які турбують лікар не бачить структурних змін.
– Як же знайти причину захворювання?
- Треба звернутися до свого невропатолога або до однієї зі спеціалізованих клінік, які займаються вегетативними дисфункціями, лікуванням головного болю, запаморочення, хронічної втоми. Я керую мережею клінік «Головний біль». Наш телефон у Києві - (044) 482-37-37, у Дніпропетровську - (0562) 46-65-55.
- Доброго дня, дзвонить Вікторія з Обухова. У мене іноді трапляються вегетативні кризи. Які нові методи лікування? Я вже все пробувала – нічого не допомагає.
- Під час кризи збудливі сигнали з мозку надходять на всі підлеглі органи – скелетні м'язи, бронхи, серце. Людей турбують і серцебиття, і озноб, і нестача повітря, і часті сечовипускання. Потрібно підібрати препарати, які постійно підтримуватимуть баланс між збудженням і гальмуванням у мозку. Але спочатку необхідно пройти функціональні обстеження – зробити електроенцефалограму, вегетативні проби, перевірити гормони: статеві, надниркові залози, щитовидної залози. Вони беруть участь у регулюванні обміну речовин, а й у формуванні збудливих і гальмівних реакцій мозку.
- Здрастуйте, турбує Тетяна з Києва. У мене постійні болі в животі, нудота, здуття. Коли з'їм овочі, починається розлад стільця. Робила вже все, що можна: гастроскопію, УЗД, рентген, аналізи – все гаразд. Може це пов'язано з нервовою системою?
- Травна система має автономну, дуже потужну нервову регуляцію. Від взаємодії цієї кишкової нервової системи та центральної нервової системи залежить робота органів травлення. Шлунково-кишковий тракт по-різному регулюється у верхніх відділах (стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка) та в нижніх відділах. Дуже часто при спазмі 12-палої кишки порушується відтік жовчі, виділення соків підшлункової залози. А лікар трактує це як холецистит, панкреатит. Призначає жовчогінні препарати, ферменти, але людині краще не стає. Лікувати треба по-іншому. Часто рефлюкси, при яких вміст шлунка закидається в стравохід або вміст 12-палої кишки - у шлунок, також виникають через неправильну роботу нервової системи.Кишечник складається з двох видів мускулатури - поздовжньої та поперечної. Коли виникають спазми в поперечній мускулатурі – кишечник здувається, а якщо в поздовжній, то спостерігається розлад стільця, як у вас. Якщо «замикає» поперечна мускулатура, потрібні препарати типу но-шпи, дуспатоліна, а якщо поздовжня починає приходити в сильне збудження (від цього - нескінченні проноси), то краще скористатися ліками типу имодиума чи препаратами, які впливають центральну нервову систему.
- Виходить, що всі ці багаторічні проблеми можна вирішити у хорошого невролога?
- Взагалі так. Якщо неврологу буде потрібна додаткова допомога гастроентеролога, він її попросить.
- Добрий день. Дзвонить Ольга Михайлівна, Кременчук. Скажіть, чи справді кава та чай шкідливі і від них краще відмовитись? Влітку багато хто втамовує спрагу пивом або солодким газуванням. Адже це теж неправильно...
- Уявіть: йде людина вулицею, йому спекотно, а тут оголошення: «Продається холодне свіже пиво». Він п'є це холодне пиво, яке його відразу розігріває, тому що алкоголь - джерело енергії, що збуджує нервову систему. Витрачається величезна кількість мозкової енергії. Крім того, алкоголь зневоднює клітини, і після пива людям знову хочеться пити – вони знову йдуть за пивом.Що стосується кави та чаю, то це теж стимулятори, діючі речовини в них – кофеїн та танін. Як тільки ви простимулювали свою центральну нервову систему, вона якийсь час працює активніше та краще (якщо у вас правильне регулювання). Але потім настає виснаження, адже ви віддали величезну кількість енергії на ефект кофеїну. Після цього організм регулюється набагато гірше, і здатність чинити опір перегріву знижується. Те саме стосується і газованих напоїв, які містять соду та натрій – основні компоненти газу. Вони ще більше збуджують нервову систему.Навіть воду треба вживати обережно. Якщо ми не їмо нічого такого, що потребує води (солоного, солодкого), то організм сам добре відрегулює потребу в рідині. У кожної людини вона своя. Є люди – водохліби від природи, а є ті, які протягом дня взагалі нічого не п'ють. Вода міститься у їжі. Разом з першою, другою та третьою людина в середньому вживає від півтора до двох літрів води на день. Якщо рідина пити через силу, не отримайте ніякого результату, крім напруги систем адаптації.
- Олександр із Києва. У мого 42-річного брата виникають напади, коли йому важко дихати. Вони проходять після того, як він випиває валокордин.
– Брат робив кардіограму, холтерівське моніторування, спірографію?
– Він проходив обстеження, але вони нічого не визначили. Лікар сказав, що це не стенокардія, не астма, а вегетосудинна дистонія.
- Є люди, які при хвилюванні, зміні погоди відчувають нестачу кисню. Дихання стає прискореним, поверховим. Людина каже, що не може роздихатися. Так проявляється гіпервентиляційний синдром, що формується при збудженні дихального центру мозку. Цей вегетативний розлад непросто піддається лікуванню, але позбутися його можна.
- Найстрашніше, коли лікарі кажуть людині: "Ну я не знаю, що з вами робити". Виходить, хвороба невиліковна, допомогти ніхто не може.
- Так. У поінформованого пацієнта менше страху. Адже людей до лікаря жене тривога. Лікар пояснить, що відбувається з людиною, чи це небезпечно, що треба робити, зніме тривожність - і вже після першої консультації пацієнтові стане легше. Адже лікар - не Бог і не може вилікувати, він лише навчить, як долати проблему. І можливо, організм сам відрегулює стан. Тоді вважатимемо, що пощастило.
Тетяна Майкова спеціально для газети «Факти та коментарі»
Записатися на прийом
Не соромтесь написати нам Ваші запитання чи записатися до наших фахівців
Введіть телефон і ми Вам зателефонуємо